AES (Advanced Encryption Standard) – це симетричний алгоритм шифрування, тобто один і той самий ключ використовується як для шифрування, так і для дешифрування.
Це один із найпоширеніших методів шифрування, який вважається безпечним для більшості застосувань. AES працює з блоками даних фіксованого розміру (128 бітів) та підтримує довжину ключів 128, 192 або 256 бітів.
Шифрування: процес перетворення даних відкритого тексту (наприклад, тексту чи файлів) у зашифрований текст (нечитабельний формат) за допомогою секретного ключа.
Дешифрування: процес перетворення зашифрованого тексту назад у читабельний відкритий текст за допомогою того самого секретного ключа.
Високий рівень безпеки: AES вважається одним із найбезпечніших доступних алгоритмів шифрування, стійким до більшості криптографічних атак.
Ефективність: Він швидкий та ефективний, що робить його ідеальним для шифрування великих обсягів даних у програмах реального часу.
Широко поширений: AES – це стандарт шифрування, який використовується урядами, банками та системами безпеки по всьому світу (включаючи уряд США для секретних даних).
Універсальність: Його можна використовувати для різних цілей, включаючи шифрування файлів, захист баз даних, безпеку зв'язку та VPN.
Генерація ключів: Спочатку вам потрібен секретний ключ (128, 192 або 256 біт).
Шифрування: Передайте дані відкритого тексту та ключ через алгоритм AES для отримання шифротексту.
Дешифрування: Використовуйте той самий ключ для зворотного шифрування та отримання оригінального відкритого тексту.
Бібліотеки/Інструменти: Більшість мов програмування надають бібліотеки для реалізації шифрування AES:
Python: бібліотеки pycryptodome або криптографії.
Java: пакет javax.crypto.
C#: клас System.Security.Cryptography.Aes.
Node.js: крипто модуль.
Режими роботи: Вибирайте з різних режимів (наприклад, CBC, GCM, ECB) залежно від потреб безпеки та продуктивності.
Коли вам потрібно захистити конфіденційні дані, такі як паролі, інформація про кредитні картки або приватні повідомлення.
Під час впровадження шифрування сховища даних у файлах, базах даних або резервних копіях для захисту від несанкціонованого доступу.
Під час побудови безпечних каналів зв'язку, таких як VPN, TLS/SSL або зашифровані обмін повідомленнями.
У середовищах, де важлива відповідність вимогам (наприклад, фінансові установи, системи охорони здоров'я), що вимагають дотримання суворих стандартів шифрування.